Протидія булінгу
16-20 вересня
Всеукраїнський тиждень з протидії булінгу
План
проведення Тижня у Майданському закладі
дошкільної освіти
1. Консультація для батьків "Насилля в дитсадку і шляхи вирішення проблеми"
2. Тренінг-гра для малюків " Будемо дружити !"
3. Оформлення виставки матеріалів для батьків "Ні булінгу !"
4. Дружні взаємини у колективі через гру - рухливі ігри та розваги.
Інформаційні матеріали
Булінг - свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої.
Булінг у ЗДО може проявлятися як тиск : психологічний, фізичний. Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.
Булінг в Україні
За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнавав булінґу в школі, потерпав від принижень і глузувань: 10 % – регулярно (раз на тиждень і частіше); 55 % – частково піддаються знущанню з боку однокласників; 26 % – батьків вважають своїх дітей жертвами булінґу.
Жертви й ініціатори булінгу
Практично в кожному закладі є учні, які стають об’єктами глузувань та знущань, а також агресори, які є ініціаторами булінґу.
Найчастіше цькування ініціюють надміру агресивні діти, які люблять домінувати, тобто бути «головними». Їх не турбують почуття і переживання інших людей, вони прагнуть бути в центрі уваги, контролювати все навколо. Принижуючи інших, вони підвищують власну значущість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників. Можливо, вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є у їхніх сім'ях.
Зазвичай об'єктом знущань (жертвою) булінґу вибирають тих, у кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою: особливості зовнішності; манера спілкування, поведінки; незвичайне захоплення; соціальний статус, національність, релігійна належність. Найчастіше жертвами булінґу стають діти, які мають:
* фізичні вади – носять окуляри, погано чують, мають порушення опорно- рухового апарату, фізично слабкі;
* особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні;
* особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, відстовбурчені вуха, незвичну форму голови, надмірну худорлявість чи повноту;
* недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками;
* страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається навколишніми як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію;
* відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти);
* деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання);
* знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні;
* високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення;
* слабо розвинені гігієнічні навички (неохайні, носять брудні речі, мають неприємний запах).
За даними U-Report, 49 % підтвердили, що вони піддавалися булінґу, а саме через: зовнішність, стать, орієнтацію, етнічну належність.
Форми та види булінґу
Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими формами булінґу є:
* словесні образи, глузування, обзивання, погрози,
образливі жести або дії, наприклад, плювки;
* залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити;
* ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;
* вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви.
* фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження);
* приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.
Види булінґу можна об’єднати у групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) й електронного (кібербулінґ) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.
70 % знущань відбуваються словесно: принизливі обзивання, глузування, жорстока критика, висміювання та ін. На жаль, кривдник часто залишається непоміченим і непокараним, однак образи безслідно не зникають для «об’єкта» приниження.
Фізичне насильство найбільш помітне, однак становить менше третини випадків булінґу (нанесення ударів, штовхання, підніжки, пошкодження або крадіжка особистих речей жертви та ін.).
Найскладніше зовні помітити соціальне знущання — систематичне приниження почуття гідності потерпілого через ігнорування, ізоляцію, уникання, виключення.
Нині набирає обертів кібербулінґ. Це приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету. Діти реєструються в соціальних мережах, створюють сайти, де можуть вільно спілкуватися, ображаючи інших, поширювати плітки, особисті фотографії або зроблені в роздягальнях чи вбиральнях.
Ознаки того, що ваша маленька дитина піддається булінгу :
* їй раптом страшно іти в дитячий садок ;
* вона скаржиться на головні болі або болі в животі без будь-якої причини ;
* чіпляється за вас і проявляє плаксивість ;
* приходить додому із травмами, які не може пояснити ;
* залишається на самоті або впадає у стан депресії ;
* розповідає про якусь дитину, яка робить їй всілякі пакості ;
* має труднощі із концентрацією уваги ;
* уникає зорового контакту, коли ви питаєте її про дитячий садок.
Як реагувати на цькування
Молодші школярі мають неодмінно звертатися по допомогу до дорослих — учителів і батьків. Допомога дорослих дуже потрібна і в будь-якому іншому віці, особливо якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров'ю.
Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями. Психологами було розроблено кілька порад для них.
Що можуть зробити батьки
1. Комунікація ( спілкування) - це ключ.
Якщо ви підозрюєте, що ваша дитина піддається в дитячому садку знущанням, дайте їй зрозуміти, що ви можете їй допомогти, якщо вона докладно розповість про все.
2. Порозмовляйте з вихователем.
Варто один одного ввести в курс справи, щоб у подальшому він був більш уважним і вже прицільно спостерігав за певними дітьми.
3. Використовуйте політику відкритих дверей.
Періодично без попередження навідуйтесь у групу вашої дитини. Ці неочікувані візити зменшать імовірність того, що ваша дитина буде страждати від якогось хулігана.
4. Заплануйте переговори з батьками.
Разом з вихователем призначте зустріч з батьками маленького хулігана, звернувши їхню увагу на його поведінку, але не дивуйтесь, якщо його батьки не будуть вас слухати або почнуть усе заперечувати.
5. Навчіть вашу дитину захищатись.
Навчіть її достойно триматись, дивитись прямо в очі кривднику, розповідати дорослим про те, що сталось, та уникати самотності ( бути завжди поруч з іншими дітьми).
6. Розгляньте перехід в іншу групу.
Якщо вам не вдається нічого добитись, домовтесь про перехід вашої дитини в іншу групу або ж заберіть вашу дитину із цього дитячого садка.
| Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування). |
| Із метою створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти здобувачів освіти педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу зобов’язані повідомляти керівника закладу про випадки булінгу, учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб. Відповідно до такої заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний із цим, то він може звертатися до органів Національної поліції України із заявою. Керівник закладу повідомляє про терміни, порядок реагування на доведені випадки булінгу, відповідальність осіб, причетних до булінгу та процедуру розгляду відповідно до законодавства. Згідно з КУпАП булінг учасника освітнього процесу тягне за собою накладання штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів або від 20 до 40 годин громадських робіт. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф становитиме від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 40 до 60 годин. Булінг, вчинений малолітньою або неповнолітньою особою, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють. Рекомендації до оформлення заяви1. Подається державною мовою. 2. Чітко вказуються прізвища. 3. Дотримання вимог до оформлення реквізитів. 4. Не допускати виправлень. 5. Зміст заяви пишеться в довільній формі. Реагування на доведені випадки булінгуПорядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування). 1. У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб. 2. Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання. 3. Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення: – якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей; – якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою. 4. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії. 5. Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти. Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу (Кодекс України про адміністративні правопорушення)Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого: – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення: – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років: – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років: – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. |
ОРГАНІЗАЦІЇ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ПРОБЛЕМАМИ БУЛІНГУ В УКРАЇНІ
| Організації, які займаються проблемами булінгу в Україні | Тематика |
| інформування батьків та дітей про булінг та протидія йому | |
| протидія булінгу | |
| недискримінаційне навчання | |
| дитяче насилля | |
| Попередження та подолання насильства в дитячому середовищі | |
| Вчить дитину захищати себе | |
| протидія насильству в сім'ї та школі |
ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ
Дитяча лінія 116 111 або 0800 500 225 ( з 12.00 до 16.00)
Гаряча телефонна лінія щодо боулінгу 116 000
Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0800 500 335
Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0800 50 17 20
Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75
Центр надання безоплатної правової допомоги 0800 213 103
Національна поліція України 102
За матеріалами інтернет-ресурсів
Затверджую
Наказ №03 від 01.04.2019р.
Директор ЗДО
І. Петрук
План заходів
щодо запобігання та протидії булінгу (цькування)
в Майданському закладі дошкільної освіти
1. Розмістити в куточку для батьків контактну інформацію для звернень батьків з питань, що стосуються збереження життя і здоров’я, а також захисту прав та інтересів дитини.
До 02.04.19р.
2. Провести роботу з батьками з інформування, роз’яснення з метою формування у дітей навичок толерантної та ненасильницької поведінки, спілкування.
До 03.04.2016р.
3. Проводити регулярний моніторинг безпечності та комфортності закладу шляхом опитування батьків.
Постійно, раз в півріччя
4. Провести інструктаж для працівників закладу « Запобігання та протидія булінгу».
До 03.04.19р.
